Послуги

Податковi повідомлення рішення (ППР)

Податковi повідомлення рішення (ППР)

Як правило, повідомлення-рiшення (ППР) виносяться за фактом порушення податкового законодавства, яке виявлено за результатом перевірки ДПІ інспектором-ревізором.

Законодавством це визначено - відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. І відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»,  платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Оскарження ППР

Той, хто отримав повідомлення-рішення, відповідно до ст. 55 ПКУ може подати скаргу до вищого органу ДПІ, для того, щоб скасувати його. Вищий орган – це Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій.

Тож, при оскарженні ппр, скаржник повинен зазначити наступне: чи був він ознайомлений з матеріалами перевірки та з актом, яким були встановлені порушення, чи складався податковим органом протокол про адміністративні правопорушення, чи не перевищує розмір штрафних санкцій, застосованих до скаржника максимально визначену межу для даного виду адміністративних правопорушень. На підставі цих та інших складових, необхідно вимагати скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

 Відповідно до ст. 56 ПКУ, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі  (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПКУ протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 56.5 ПКУ, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 21.10.2015  № 916 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами», п. 2 розділу 3:  днем подання платником податків скарги є: при поданні скарги безпосередньо до контролюючого органу - день фактичного отримання скарги контролюючим органом;

при надсиланні скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Відповідно до п.4 розділу 7, 4. якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначених строків.

Процедура адміністративного оскарження ппр вважається досудовим порядком вирішення спору.

Якщо скаржник може подати до суду першої інстанції  скаргу на рішення ДПІ, І в позовній заяві, посилаюсь на ПКУ, важливо довести, що грошове зобовязання за визначеним податковим повідомленням-рiшенням є неузгодженим.

В Постанові Верховного суду України «Про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення» від 16.06.2015 р. № 21-377а15 надано наступний правовий висновок: «здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджета в строки, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджета. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій».

Під час подання скарги, відповідно до п. 4.2. наказу Міністерства фінансів від № 916 від 21.10.2015, платник податку може додавати до скарги розрахунки та докази, які він вважає за необхідне надати. Копії документів, які додаються до скарги, повинні бути належним чином засвідчені.

Скажімо, це можуть буди первинні документи підприємства за період перевірки (товарно-транспортні накладні, договори підряду, найму працівників, документи щодо складських приміщень підприємства, податкові накладні тощо).