29.03.2023

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 9107 від 15.03.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану".

20 березня НБУ визнав небездоганною ділову репутацію акціонерів АТ “СЕНС БАНК” – ABH Holdings S.A. та ABH Ukraine Limited. (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41534)

Поки не зрозуміло:
1. Які шанси у держави націоналізувати Сенс Банк у випадку схвалення парламентом зазначеного законопроекту?
2. Як може виглядати процедура націоналізації?
3. Які шанси у нинішніх російських власників Сенс Банку завадити його націоналізації?
4. Які це матиме наслідки для банку та його акціонерів?
5. Що націоналізація означатиме для:
- Сенс Банку;
- вкладників і клієнтів Сенс Банку;
- банківської системи України;
- держави?

14.03.2023 р.

ЦВК в своій постанові від 02.03.2023 року вказала: "Визнати заборону діяльності Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" згідно з рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року в справі № П/857/8/22, яке набрало законної сили, обставиною, що унеможливлює ухвалення Центральною виборчою комісією рішення щодо визнання обраними народними депутатами України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі наступних за черговістю кандидатів у народні депутати України у виборчому списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" відповідно до частини першої статті 105 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

21.02.2023 р.

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 позов Мінюсту про заборону діяльності ПП «Партія регіонів» задоволено. 

Заборонено діяльність політичної партії «Партія регіонів», майно, кошти та інші активи політичної партії, її осередків та інших структурних утворень передано у власність держави.

Серед іншого Суд вказав: "В умовах збройної агресії і спричинених нею загроз, які постали перед Українською державою, вона має право і обов'язок відстоювати національні інтереси, зберегти існуючий конституційний лад і демократичні інститути. На думку колегії суддів, у той час, коли Збройні Сили України, виконуючи свій конституційний обов'язок, боронять від російських окупантів територіальну цілісність і недоторканність України та її суверенітет, демократичні інституції теж мають проявити свою «войовничість», але вже на правовому полі. Захист державного суверенітету і територіальної цілісності України, демократичного конституційного ладу від впливу політичних партій, які реалізують ідеологічні та політичні наративи агресора, становить таку нагальну суспільну потребу з метою захисту демократичного суспільства та захисту прав і свобод громадян".

06.01.23

НБУ оштрафував один із банків на 47,3 млн грн. за незабезпечення належної організації внутрішньобанківської системи проведення первинного фінансового моніторингу.

Крім того, НБУ оштрафував кілька фінансових компаній за нездійснення належної перевірки до проведення переказу платника. Суми штрафів коливаються від 23 000 грн.
до 1200000 грн.

29.09.2022

Верховний Суд остаточно заборонив діяльність Політичної партії "ОПЗЖ".

До доказів, зібраних СБУ увійшли відео з висловлюваннями очільників партії.

Представник Партії в суді заявляв, що наведені СБУ матеріали є особистою думкою членів партії, а не позицією партії.

28.09.2022

ВС 27.09.2022 р. остаточно заборонив Прогресивну соціалістичну партію, Головою якої є Н.Вітренко.

Засідання тривало понад сім годин.

До доказів, зібраних СБУ увійшли відео з висловлюваннями Вітренко.

Представник Партії в суді заявляв, що наведені СБУ матеріали є особистою думкою Вітренко, а не позицією партії.

Наголошуємо, що ПСПУ є четвертою партією, забороненою Верховним судом.

27.09.2022

НБУ пояснив учасникам ринку небанківських фінансових послуг умови ліцензування та реєстрації.
НБУ надав роз'яснення учасникам ринку небанківських фінансових послуг стосовно нормативно-правових актів Національного банку щодо ліцензування та реєстрації.
Мова йде про постанови НБУ:
- "Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг" від 24 грудня 2021 №153;
- "Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39" від 12 серпня 2022 року №177.
Представники Національного банку нагадали про необхідність дотримання строків подачі документів, передбачених зазначеними нормативними актами.
Окрім цого, НБУ надав перелік документів, які подаються фінансовими установами для проведення реєстрації та ліцензування.
Фінустанови повинні здійснювати діяльність згідно Положення про ліцензування, в тому числі у разі оновлення інформації про надавачів фін.послуг та повідомлення НБУ про внесення змін до інформації про фін.установу, що відбулися під час воєнного стану.
Це також стосується інформації, яка є в заяві про включення до Державного реєстру фін.установ.
Крім того, учасникам ринку небанківських фінансових послуг слід коректно оформлювати та заповнювати документи, які подаються на виконання постанов Національного банку.
Також Національний банк продовжує штрафувати колекторські компанії у випадку порушення  закону «Про колекторську діяльність».

20.08.2022 р.

Вищий антикорупційний суд у своєму вироку від 19 серпня 2022 року вкотре підтвердив, що обшук не може проводитись оперативним працівником, а тільки слідчим чи прокурором. Слідчий не може доручати проведення обшуку іншому  слідчому, який не входить до складу слідчої групи.
Всі докази, отримані під час обшуку, проведеного невповноваженою особою визнаються судом недопустимими.

27.06.2022

Консультація стосовно відмови у перетині кордону.

На сайті Державної прикордонної служби України (ДПС) міститься вичерпний перелік чоловіків, яким на час воєнного стану дозволено перетинати державний кордон: https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-v-umovah-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu (https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-v-umovah-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu/)/ 
Якщо чоловік у віці від 18 до 60 років не відноситься до зазначеного вище переліку, відповідно до положень Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text) (Правила) представники ДПС мають відмовити у перетинанні держаного кордону на час дії воєнного стану. 
Відповідно до пункту 15 Правил на підставі рішення  уповноваженого  законом  державного органу про тимчасову відмову у виїзді за кордон (заборону виїзду), прийнятого відповідно до статті  6 Закону України «Про  порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (3857-12 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12)), уповноважена службова особа підрозділу охорони державного  кордону відмовляє громадянину у перетинанні державного кордону,  про що виносить  обґрунтоване  письмове  рішення  із  зазначенням  причин відмови, один примірник якого видається громадянинові. 
Відтак, Правилами перетинання державного кордону громадянами України та Законом України «Про  порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» не передбачено такого виду відмови у перетині державного кордону, яке б було пов’язане з конфіскацією майна.
Тому, при наступній спробі перетнути кордон, особа має відповідати одному з критеріїв, які розміщені на офіційному сайті ДПС, інакше при перетині буде отримано знов відмову у перетині державного кордону. Іншого ризику поки ми не вбачаємо.
 
Щодо конфіскації авто.
На нашу думку, вищевказане рішення не передбачає конфіскацію авто.

В умовах воєнного стану військове командування може здійснювати, зокрема, примусове відчуження (реквізицію) майна, що перебуває у приватній власності мешканців, відповідно до ст.41 Конституції України, ст.353 ЦК України, ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон 389) та ст.3 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Існує 4 обов'язкові умови для реквізиції майна:
По-перше, відчуження майна приватних осіб може здійснюватися виключно на оплатній основі, з попереднім або наступним відшкодуванням його вартості.
По-друге, рішення може прийматися виключно вищим командуванням Збройних сил України або окремо визначених їх підрозділів та за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускається ухвалення рішення лише у місцях бойового зіткнення. Примітка: Начальник патруля, старший вартовий, командир загону територіальної оборони, тощо, не наділені таким правом.
По-третє, реквізиція здійснюється з чітким документальним оформленням правочину. Момент вилучення засвідчується підписанням акта встановленого зразка, із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації, тощо.
По-четверте, перед відчуженням здійснюється оцінка ринкової вартості майна, оригінал висновку про яку надається власнику. Розмір оцінки може бути оскаржено в суді.

24.06.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд своїм рішенням заборонив діяльність політичної партії "Русь єдина", яка була зареєстрована 5.06.2003 року.

Традиційно майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних організацій та інших структурних утворень передано у власність держави.

22.06.2022

СУД ЗАДОВОЛЬНИВ ПОЗОВ МІН’ЮСТУ ПРО ЗАБОРОНУ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «НАШІ».

Суд зазначив, що відповідно Статуту Політичної партії «НАШІ», членство в партії несумісне з діями та висловами спрямованими на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив безпеки держави, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, посягання на здоров’я населення, з аморальними вчинками та діями, що наносять шкоду авторитету партії.

Тобто, оскільки діяльність партії не відповідала вимогам не тільки Закону, але й власного статуту, суд в повному обсязі задовольнв позов.

19.06.2022

У червні 2022 року судом першої інстанції було ухвалено рішення про заборону дев'яти проросійських політичних партій, чия діяльність спрямована на підрив суверенітету України.

Зокрема, було винесено рішення щодо партії «Ліва опозиція» та Партії Шарія. Рішенням суду заборонено діяльність цих політичних партій. Розгляд справи щодо ОПЗЖ було відкладено на 20.06.2022.

Хотілося б нагадати, що обмеження щодо створення та діяльності партій визначено статтею 5 Закону України «Про політичні партії в Україні», згідно з якою діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі чи дії спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права та свободи людини, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та їх символіки.

13.06.2022

ВААС 13 червня заборонив партію "Соціалісти", яку РНБО вважає проросійською.

Рішення може бути оскаржене у ВС.

31.05.2022

Продовжується розгляд справ за позовом Міністерства юстиції до політичних партій про заборону діяльності цих політичних партій:

-партія "Справедливості та розвитку",

- "Соціалістична партія України",

- "Соціалісти",

- "Союз лівих сил" тощо.

Очікуємо на цікаві прецедентні рішення.

 

20.04.2022

НБУ просить надавти перевагу безготівковим розрахункам, що, в свою чергу, допоможе убезпечити життя інкасаторів, які ризикують життям,

коли підкріплюють банкомати готівковими коштами.

19.04.2022

Регулятор продовжує «чистку» ринку фінпослуг: ряд рішень прийнято 14-го січня

 

Нацбанком, як регулятором сфери небанківських фінансових послуг, здійснюються наступні заходи:

• учасники ринку фінпослуг виключаються з реєстрів (фінустанов/ компаній, що не є фінустановами, але вправі надавати певні види фінансових послуг);
• відкликаються ліцензії на право надання грошових коштів у позику, факторинг фінансовий лізинг, забезпечення гарантій;
• на певний час блокуються дозволи на фінпослуги;
• накладаються штрафи;
• виставляється вимога стосовно усунення виявлених порушень та причини, що призвели до їхнього виникнення.

 

До відома! Шість учасників ринку фінансових послуг втратили місця в реєстрах, ще шість – ліцензії.

 

14 січня Комітетом з нагляду й регулювання небанківських фінпослуг прийняті наступні рішення:

• із реєстру фінустанов вилучені «Ломбард Лукаш і Ко», «Ломбард Трофімов і Ко», ФК «Солар фінанс», ТОВ «Квант фінанс»;
• із реєстру компаній, які не є фінустановами, але вправі надавати певні види фінансових послуг, на основі заяв власників викреслені ТОВ «Австро-угорська лізингова компанія» та ТОВ «Р.Є.Й.В. – Сервіс»;
• у ФК «Спейр» за неподання регулятору звітності за ІІІ квартал 2021-го, тимчасово заблоковані всі дозволи на надання послуг;
• на компанію «Містер Кеш» накладений штраф за недотримання вимог щодо етичної поведінки при врегулюванні простроченої заборгованості;
• у ФК «Солар фінанс» й ТОВ «Квант фінанс» відкликали ліцензії на надання коштів у позику;
• у ТОВ «Квант фінанс» відкликали ліцензію на надання послуг з факторингу й фінансового лізингу;
• у компаній «Агро-фінанс» відкликали ліцензію на надання послуг з фінансового лізингу;
• у ФК «Сіті голд» та ТОВ «ВВС-факторинг» анулювали ліцензії на надання гарантій.

 

До відома! Натомість два останніх зі згаданих вище учасників ринку небанківських фінпослуг досі не втратили законної можливості надавати кошти в позику та здійснювати послуги з факторингу й фінансового лізингу.

 

Важливо! Анулювання (відкликання, позбавлення) ліцензій не звільняє фінустанову від виконання зобов’язань за договорами щодо надання послуг клієнтам.

***

05.01.2022

Нові умови набуття істотної участі у фінансових компаніях

24 грудня 2021 НБУ затвердив Постанову № 153 «Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг», якою вніс зміни у процес погодження набуття істотної участі небанківськими фінансовими установами.

Суттєво змінено перелік документів, необхідних для  погодження набуття істотної участі небанківськими фінансовими установами.

Відповідно до цієї Постанови діючим фінансовим установам необхідно протягом шести місяців із дня набрання чинності цією постановою подати до Національного банку для погодження та набуття істотної участі у фінансових компаніях (установах):

 

·         письмове запевнення в довільній формі про відповідність власників істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам щодо ділової репутації;

·         анкету юридичної особи стосовно участі в надавачі фінансових послуг (щодо всіх юридичних осіб, які є власниками істотної участі в надавачі фінансових послуг);

·         анкету фізичної особи стосовно участі в надавачі фінансових послуг (щодо всіх фізичних осіб, які є власниками істотної участі в надавачі фінансових послуг);

·         актуальність і достовірність інформації, наведеної в Комплексній інформаційній системі Національного банку, щодо надавача фінансових послуг та його відокремлених підрозділів, зокрема щодо власників істотної участі;

·         Відповідність осіб, до вимог Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг,які мають істотну участь у надавачі фінансових послуг шляхом передання їм права голосу за акціями/частками в статутному (складеному) капіталі надавача фінансових послуг за довіреністю від учасника надавача фінансових послуг, а також подати документи, які підтверджують таку відповідність;

·        відповідність осіб, які мають істотну участь у надавачі фінансових послуг, набуту шляхом передання їм в управління акцій/часток у статутному (складеному) капіталі надавача фінансових послуг та/або будь-якої юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в надавачі фінансових послуг, укладення правочину про передання акцій/часток у статутному (складеному) капіталі, а також подати документи, які підтверджують таку відповідність;

*****

10.12.2021

НБУ України виявив факти порушення вимог законодавства України стосовно взаємодії зі споживачами під час врегулювання простроченої заборгованості з боку п’яти компаній.

 Цими компаніями були порушені вимоги щодо етичної поведінки, які встановлені статтею 25 Закону України “Про споживче кредитування”.

  До однієї компанії Національний банк вже три рази протягом року застосовував заходи впливу у вигляді штрафів за порушення вимог щодо етичної поведінки. Проте компанія вчинила аналогічне порушення, що є систематичним.

 Тому до цієї компанії НБУ застосував захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензії. Систематичність порушень вплинула на застосування саме цього заходу впливу.

 

До інших компаній  регулятор застосував заходи впливу у вигляді накладення штрафів у розмірі 102 тис. грн до кожної установи за порушення вимог щодо етичної поведінки.  

Такі рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив на засіданні 10 грудня 2021 року.

 

 ****

Вимоги до фінансових установ: нововведення 2021-го року

Поточний рік відзначився великими змінами на ринку небанківських фінансових послуг. НБУ, як новий регулятор, активно зайнявся анулюванням ліцензій «сплячих» компаній. Старі та нові гравці цього ринку вимушені приводити свою діяльність у відповідність з нормативними вимогами, які прийняті.

Всі, хто причетний до небанківських фінансових послуг, очікують прийняття закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Станом на 3 грудня 2021-го у Верховній Раді триває розгляд відповідного законопроекту №5065 в другому читанні.

Один з головних векторів нормативних нововведень для фінансових установ – впровадження вимог щодо розкриття реальної вартості споживчих кредитів та інших істотних умов кредитування.

Постанова Правління НБУ від 11 лютого 2021 року №16

З метою надання споживачеві фінансових послуг можливості прийняти обґрунтоване рішення стосовно кредиту, затверджено оновлені правила розрахунку основних чинників формування вартості споживчого кредиту:

1. реальної, точної та правдивої річної процентної ставки;
2. загальної вартості споживчого кредиту, що вказується в кредитному договорі.

В розрахунку повинні відображатися всі витрати на отримання, обслуговування й повернення позики. При цьому відповідна інформація має розміщуватися а) в паспорті споживчого кредиту; б) в рекламних матеріалах фінустанови, в) на її офіційному веб-сайті; г) у місцях надання послуг клієнтам. Споживачеві слід надати додаток до паспорта споживчого кредиту/ кредитного договору з деталізованими відомостями про графік та суми платежів за позикою.

Нацбанк послідовно йде шляхом узгодження вимог для банків та небанківських установ. Постанова Правління НБУ №16 – черговий крок, серед низки зроблених 2021-го.

Постанова НБУ від 5 жовтня 2021 №100

8 жовтня 2021 набула чинності постанова НБУ №100, якою затверджене Положення про інформаційне забезпечення фінустановами споживачів стосовно надання послуг кредитування. Близько року тому, 1 вересня 2020 набула чинності постанова аналогічного змісту стосовно банків. Тепер справа дійшла до інформаційного забезпечення послуг кредитування в небанківських установах. Зокрема, постановою НБУ №100 встановлюється мінімальний обсяг відомостей, які повинні надаватися фінансовою установою споживачу:

1. Умови отримання споживчих кредитів (повна вартість позики з комісіями та платежами за супутні послуги страховика, оцінювача, нотаріуса, коректно визначена річна процентна ставка, строки погашення кредиту, санкції у випадку порушення позичальником зобов’язань).
2. Відомості про фінустанову (назва, дані про ліцензію, контакти).
3. Калькулятор розрахунку повної вартості позики.
4. Здійснення інформування під час користування кредитом про суму та дату погашення:
5. через SMS-сповіщення;

• на месенджер;
• через особистий кабінет.

Постанова Правління НБУ від 5 листопада 2021 року №114

В Положенні про порядок розкриття інформації небанківськими фінустановами, що затверджене цією постановою та набуло чинності з 10 листопада 2021-го, розширюється та конкретизується обсяг інформації для обов’язкового розкриття.

У відкритому доступі повинні бути наступні відомості:

• реєстраційні дані, умови й порядок діяльності;
• дані про відокремлені підрозділи та посередників;
• перелік власних веб-сайтів фінансової компанії.

Обов’язковими для оприлюднення лишається фінансова звітність та висновки незалежних аудиторів стосовно компанії. При цьому будь-яка з вище зазначеної інформація повинна відповідати критеріям актуальності. Пошук таких даних для споживача фінансових послуг має бути простим.

З цього року реєструватися зобов’язані колекторські компанії. Станом на 1.12.2021 року зареєстровано вже 57 колекторських компаній. Таким чином колекторам, які не внесені до реєстру, заборонено вести комунікації з боржниками стосовно заборгованості.

******

30.11.2021

Огляд небанківського фінансового ринку

Небанківські фінансові установи збільшили обсяги наданих послуг і активів та покращили виконання регуляторних вимог.– 

У ІІІ кварталі 2021 року небанківські фінансові установи (НБФУ) збільшили обсяги наданих послуг та активів, при зменшенні загальної кількості установ. Неактивні компанії продовжували добровільно згортати ліцензійну діяльність.

НБУ застосував заходи випливу до порушників ліцензійних вимог, зокрема зупиняв дію ліцензій чи анулював їх.

Це сприяло покращенню дисципліни виконання регуляторних вимог у всіх сегментах НБФУ.

Активи кредитних спілок зросли у ІІІ кварталі, при зменшенні їх кількості. Зростання  забезпечується значною мірою кредитними спілками з агресивною моделлю кредитування позичальників.

Обсяги нового кредитування зменшилися на 4%, насамперед у сегменті кредитування бізнес-потреб – на 15%. При цьому попит членів кредитних спілок на ризиковіші споживчі кредити залишається вищим. Якість кредитного портфеля залишилась незмінною.

****

НБУ продовжує реєструвати колекторські компанії.

19.11 Національний банк вніс ще одну колекторську компанію у відповідний реєстр.

На сбогоднішній день в Україні зареєстровано 55 колекторський компаній.

Нагадуємо, якщо вам телефонують з колекторської компанії, яка не зареєстрована в реєстрі НБУ, та вимагають повернення боргу, ці дії можна кваліфікувати як вимагання- терміново звертайтесь в правоохоронні органи або до адвоката.

****

НбУ на засіданні 19 листопада 2021 рокуанулював усі ліцензії п’яти фінансовим компаніям за порушення законодавства про фінансові послуги.

Ще п’ятьом компаніям були призупинені дії їхніх ліцензій.

Про це повідомляє пресслужба регулятора.

Ліцензій були відкликані:

• ТОВ "Фінспот";
• ТОВ "Професійна факторингова група";
• ТОВ "Фінансова компанія"Імперіал Капітал";
• ТОВ " Фінансова компанія "Факторингове бюро розрахунків";
• ТОВ " Фінансова компанія "Новотех".

Ще у вересні Національний банк застосував до цих фінансових установ заходи впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій. Три компанії не подали звіт аудитора за результатами проведення аудиту своєї фінансової звітності за минулий рік: "Фінспот", "Професійна факторингова група" та ФК "Імперіал Капітал".

Ще дві компанії не подали звітність за II квартал 2021 року та звіт аудитора за результатами проведення аудиту фінансової звітності за минулий рік: ФК "Факторингове бюро розрахунків" та ФК "Новотех".

Порушення усунені не були.

На цьому ж засіданні п'яти фінансовим компаніям зупинено ліцензії на провадження діяльності за порушення фінансових нормативів:

• ТОВ "ФК "Інрайз Інвест";
• ТОВ "ФК "Інком груп";
• ТОВ "Фінансова компанія "Експрес-фінанс";
• ТОВ "Олімп-фінанс";
• ТОВ "ФК "Фінєвровектор". 

__________________________________________________________________________________________________________________З 14 жовтня 2021 года колектори/ колекторські компанії мають право звертатись до позичальника стосовно повернення боргу тільки якщо ця компанія внесена в спеціальний реєстр НБУ.

В іншому випадку їх дії не законні та Ви можете звернутись до адвоката для захисту Ваших прав, оскільки вищевикладені дії можна розцінювати як вимагання.

Особливості регулювання діяльності управителів ФФБ після набуття чинності закону про «спліт»

Перше липня 2020 р. стало довгоочікуваним «моментом X» для численних гравців ринків фінансових послуг в Україні. Відтепер Нацкомфінпослуг припиняє своє функціонування. Натомість повноваження цього регулятора розподілять між собою Нацбанк та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Такі зміни відбуваються з набуттям чинності славнозвісного закону про «спліт» – №79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» 12 вересня 2019 р.

Серед суб’єктів, для яких змінюється державний регулятор – фінансові компанії – управителі фондів фінансування будівництва (ФФБ). Повноваження з ліцензування та нагляду за ними переходить до НКЦПФР. Що реально зміниться для управителів ФФБ з першого липня і до кінця року? Які нововведення очікуються у більш віддаленій перспективі? Чи можна вважати закон про «спліт» дійсно поворотним моментом в діяльності управителів ФФБ?

До витоків: 17 років на ринку фінпослуг

Поняття «фонд фінансування будівництва» було введене в правовий обіг ще 2003-го року. Цей спосіб залучення інвестицій в житлове будівництво регламентується законом №978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» 19 червня 2003 р.

Для впровадження ФФБ з метою посередництва між забудовниками та покупцями житла був використаний вдалий досвід Польщі та деяких інших країн Європи, де під різними назвами ефективно функціонують подібні структури. Згідно зі статистичними даними, в Україні лише за останні п’ять років управителям ФФБ вдалося зібрати та використати на будівництво понад 42 млрд грн від довірителів.

Власне управителями ФФБ можуть виступати як фінансові компанії за наявності відповідної ліцензії, так і банки. Управитель несе відповідальність перед довірителями власним майном. І це основний запобіжник від зловживань з боку цього суб’єкта правовідносин. Щоб фінансова компанія – управитель ФФБ дійсно могла покрити відповідні ризики довірителям, її власний капітал повинен становити не менш як один мільйон євро. При цьому сформувати його потрібно до моменту залучення коштів від інвесторів.

Попри надійність, прозорість та зручність ФФБ як способу залучення грошових внесків у будівництво на думку експертів, серед українців це далеко не номер один в переліку форм інвестування в житлове будівництво. Чи є цьому причиною недосконалість законодавчого врегулювання? Чи допоможе закон про «спліт» зробити ФФБ більш популярними? Час покаже.

Попри «спліт» профільні закони не змінюються

Ніяких революційних змін у функціонуванні управителів ФФБ з 1 липня поточного року не відбудеться. За словами Тимура Хромаєва, голови НКЦПФР, до кінця року планується лише підготувати та подати на розгляд до Верховної Ради законопроекти, що можуть позначитися на сфері регулювання діяльності управителів ФФБ. А поки чинними лишаються старі профільні нормативно-правові акти.

В перспективі планується переглянути підходи до навчання й сертифікації керівників управителів ФФБ. На разі вкрай складно знайти на заміну фахівця, що відповідає усім вимогам. Йдеться про досить жорсткі вимоги до освіти, ділової репутації, досвіду роботи, в тому числі на керівних посадах на фінансовому ринку, складання іспитів.

До 1 січня 2022 року лишаються дійсними сертифікати відповідальних за фінансовий моніторинг. Подальші зміни в підходах до регулювання роботи компаній, залучених до управління активами, викладені в стратегії-2025 НКЦПФР.

Нововведення: обов’язкове членство в професійному об’єднанні фондового ринку

На управителів ФФБ поширюються поправки в статтю 16 закону № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. Зокрема: «діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва віднесено до професійної діяльності на фондовому ринку».

Подібна діяльність можлива виключно у разі членства принаймні в 1-му об’єднанні професійних учасників ринку цінних паперів і/ чи саморегулівній організації.

Зміна підходів стосовно подання звітності

Найбільш значне нововведення для управителів ФФБ – впровадження нового формату звітності. До 1 липня управитель ФФБ звітував Нацкомфінпослуг тільки за встановленою періодичністю. Також щорічно він проходив аудит та за його підсумками знову подавав звіт.

Звітуванню управителів ФФБ присвячене Інформаційне повідомлення для фінансових компаній – управителів ФФБ та ФОН щодо подання адміністративних даних до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 01.07.2020 (опубліковане на веб-сайті НКЦПФР 04.05.2020 р.).

Здійснюючи кроки з імплементації закону про «спліт», НКЦПФР не планує істотно змінювати алгоритми подання регулярної звітності. Лише буде дещо розширений обсяг інформації стосовно характеристик об’єкту будівництва, джерел інвестицій, дотримання термінів введення в експлуатацію.

Власне нововведення – це впровадження нерегулярної звітності. Передусім, йдеться про зобов’язання повідомляти про зміну дати здачі в експлуатацію, розміру інвестування,  технічних параметрів об’єкту. Приміром, таку звітність слід подавати у разі створення нового фонду фінансування. Шляхом отримання подібних оперативних відомостей НКЦПФР зможе здійснювати більш комплексний та ефективний нагляд за діяльністю управителів. А це у свою чергу сприятиме оптимізації термінів, вартості та якості будівництва.

Отже, для компаній – управителів ФФБ набуття чинності закону про «спліт» не створює значних перешкод чи ускладнень в поточній діяльності. На разі змінюється лише регулятор в цьому напрямку надання фінансових послуг. Більш суттєвих змін варто очікувати лише з прийняттям нових спеціалізованих законів, спрямованих на впорядкування сфери залучення інвестицій в будівництво та управління активами.

---

Шановні клієнти, хотілося б нагадати, що згідно з новим Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», введені деякі нові положення щодо управління товариством і відносинами між його учасниками. Закон також вимагає привести статути товариств у відповідність з ним до 18 червня 2019 року.

Крім того, згаданий вище закон суттєво змінює порядок укладення деяких договорів. Наприклад, закон вимагає отримувати згоди загальних зборів учасників товариства на укладення, якщо його ціна перевищує половину вартості чистих активів товариства за результатами попереднього кварталу. В іншому випадку, існує ризик визнання такого договору недійсним.

---

СТАРТАП - явище не нове для світової спільноти, проте, в Україну воно прийшло не так давно. На жаль, більшість не до кінця розуміє значення цього поняття і так називає будь-який початковий бізнес. Так що, думаю, для початку треба розібратися що ж таке «стартап».

Стартап - це нова компанія (не обов'язково навіть оформлена як юридична особа), яка розвивається та будує свій бізнес на основі інноваційних ідей або використовуючи нові (раніше не відомі) технології.

Варіантів отримання інвестицій для «розкрутки» стартапу безліч. Найпоширеніші в світовому співтоваристві: FFF (family, friends, fools); банківська позика для фізичних осіб (банки-ритейлери); бізнес-ангели; краудфандінг (класичний, незвичайний, ICO-краудфандінг); гранти і конкурсне фінансування; акселератори; венчурні фонди; банки, що працюють з малим бізнесом.

Вибір великий, але треба враховувати, що в майбутньому він відіб'ється на Вашому бізнесі як у фінансовому плані, так і в структурі управління ним. І не забувайте, що стартап - це завжди ризик, немає гарантій що ви досягнете бажаного результату.

Давайте розберемо види інвестування стартапів в Україні, їх плюси і мінуси, порядок оформлення необхідної документації, а також законодавче регулювання.

1. Щодо FFF; банківської позики для фізичних осіб і малого бізнесу, все просто і зрозуміло: взяв в борг - віддай. Всі ризики, в такому випадку, покладені на підприємця, але й дохід весь його ж. Однак, часто цих коштів просто недостатньо. Особливого законодавчого врегулювання при виборі такого інвестування не потрібно, все враховано в Цивільному і Господарському кодексах України.

2. Бізнес-ангели - це інвестори, які вкладають грошові кошти в інноваційний проект в момент його старту в обмін на повернення вкладень і отримання частки в капіталі нової компанії. В європейських країнах і США саме таке інвестування стоїть на першому місці. Україна поки не досягла рівня західних сусідів, однак певний прогрес є. Так, ще в кінці 2006 року була створена Асоціація «Приватні інвестори України», а на сьогодні кількість бізнес-ангелів збільшилась (просто зайди в інтернет і запропонуй свою ідею).

Незаперечною перевагою такого інвестування є можливість отримати достатнє фінансування проектів з високими ризиками (наприклад, на стадії розробки). Однак, мінуси теж є. Перше і найнебезпечніше - це переплутати бізнес-ангела з бізнес-дияволом і повністю втратити керування над проектом (і гроші що характерно теж). Крім того, за підсумками, інвестору переходить частина бізнесу.

Треба зауважити, що законодавства, яке б регулювало конкретно правовідносини між стартаперами та бізнес-ангелом в Україні немає. Доводиться «підганяти» під себе загальні норми. Крім того, в спробі зупинити відтік ідей українських розробників за кордон, ВРУ прийняла Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». Положення вищевказаного закону ще сильніше загальмували розвиток такого виду інвестування, створивши нові складності для «молодих» бізнесменів.

Серед варіантів оформлення правовідносин, в такому випадку, використовують підписання договору позики, збільшення статутного капіталу (пайова участь при реєстрації ТОВ), договір про спільну діяльність. Форма співпраці найчастіше визначається інвестором.

3. Краудфандінг (англ. Crowdfunding - «народне фінансування »,« crowd »- букв.« Натовп ») - спосіб колективного фінансування, заснований на добровільних внесках». Говорячи простими словами, це створення Інтернет-майданчиків, на яких проводиться збір грошей на розробку інноваційного продукту. Найчастіше, це відбувається за принципом перед покупки фізичними особами, яких зацікавив запропонований товар.

У світі створено велику кількість таких майданчиків в різних галузях. За правилами більшості таких майданчиків, для участі необхідно бути резидентом країни - засновниці, так що їх використання українськими стартаперам практично неможливо.

Треба зауважити, що в Україні були спроби створити такі майданчики, однак ідея особливо не прижилася. Основними напрямками існуючих українських майданчиків є соціальні проекти (які також підтримуються державною політикою) і культура (мистецтво, література). Серед них такі як: Na-Starte.com., Рeoplesproject.com, Вiggggidea.com, "Спільнокошт", "Моє місто".

З позитивного, у разі залучення інвестицій таким шляхом, ви отримуєте і гроші, і перших покупців вашої продукції; зниження витрат на маркетинг. З негативного - для отримання достатніх інвестицій, необхідно досить докладно розкрити саму ідею стартапу, що робить її незахищеною перед конкурентами, відповідальність перед краундінвесторамі, ризик не досягти поставленої мети.

В Україні, на даний момент, немає законодавчого врегулювання такої діяльності, можливо саме це уповільнює розвиток цього виду інвестування.

4. Гранти та конкурсне фінансування - можливе джерело отримання інвестицій від державних або муніципальних органів, а також великих компаній.