Послуги

Притягнення до відповідальності при наявності податкового боргу.

Притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності за фінансування передвиборчої агітації кандидата на пост Президента України при наявності податкового боргу.

Відносною новелою сучасних виборчих перегонів було притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності за фінансування передвиборчої агітації кандидата на пост Президента України при наявності податкового боргу у цих  осіб.

Так, дійсно, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», (надалі – Закон) не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Оскільки йдеться саме про податковий борг, при підготовці своєї правової позиції ми враховували норми податкового законодавства.

Відповідні протоколи про адміністративне правопорушення (надалі- Протокол),

складалися Національним агентством з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК). Вказаний протокол був складений у зв’язку зі здійсненням контролю за дотриманням вимог Закону щодо фінансування передвиборчої агітації кандидата на пост Президента України, під час якого було встановлено, що фізичною особою було здійснено добровільний внесок на накопичувальний рахунок виборчого фонду кандидата на пост Президента України.

При цьому, державна фіскальна служба України листом повідомила, що за даними інформаційної системи органів ДФС у цієї фізичної особа станом на дату надання добровільного внеску обліковувався податковий борг.

Тим не менше, ми вважаємо, що в діях фізичної особи відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 212-15 КпАП України, оскільки остання не вчиняла дій (умисних чи з необережності) спрямованих на порушення встановленого законом порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації виходячи з наступного.

Як з’ясувалось, при оплаті внеску працівниками банку було перевірено інформацію з Єдиного реєстру боржників, згідно якої будь-яка заборгованість на момент оплати була відсутня. Зазначене підтверджується Інформацією з Єдиного реєстру боржників. Працівники банку запевнили, що все добре та можна проводити платіж.

Жодних листів з ДФС України чи інших державних органів про необхідність сплати податків чи зборів особа не отримувала ані до здійснення добровільного внеску, ані після того.

Крім того, ми впевнені, що правопорушення, у вчиненні якого звинувачують особу не співрозмірне тій сумі, на яку нібито в неї була заборгованість по сплаті податку (добровільний внесок в 300 разів перевищував податковий борг).

Аналогічні пояснення були надані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в НАЗК.

Вважаємо, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав встановлених п.1 ст. 247 КпАП України, що полягає в наступному.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у відповідності з законом.

Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП передбачають, що провадження у справах про адміністративне правопорушення має забезпечувати повне, всебічне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

За умовами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто при складанні протоколу необхідно було з’ясувати:

  • який це податок,
  • коли він виник,
  • чи повідомляли платника про наявність цього боргу,
  • чи надсилали платнику ППР, або податкову вимогу,
  • чи є докази отримання платником відповідних повідомлень.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п.п. 57.2-57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов’язання після закінчення десятиденного та тридцяти денного терміну набувають статусу податкового боргу.

Матеріали вказаної справи про адміністративне правопорушення не містили підтверджень щодо повідомлення особи про наявність у неї податкового боргу станом на день здійснення внеску і взагалі про її обов’язок сплачувати податок у вказаний період.

Таким чином, в даному випадку, відсутні підстави вважати, що особа взагалі була повідомлена про наявність у неї податкового боргу на час здійснення останньою  добровільного внеску.

Разом із тим, для кваліфікації діяння за ст. 212-15 необхідним, зокрема, є встановлення порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об’єкт правопорушення, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Вина це обов’язкова ознака суб’єктивної сторони будь-якого адміністративного правопорушення.

Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

За таких обставин, приходимо до висновку про відсутність в особи умислу (прямого або непрямого) щодо внесення на підтримку кандидата на пост Президента України внеску за наявності податкового боргу про існування якого відомо не було.

При цьому, згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням того, що санкція ст. 212-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, при цьому особа взагалі не була повідомлена про наявність податкового боргу до надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, приходимо до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості.

Обов’язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Податкове законодавство, а саме п. 56.21 статті 56, пп.4 .1.4 п. 4.1 статті 4 ПКУ також містить принцип, згідно якого будь-які сумніви щодо винуватості платника податків розцінюються на користь саме платника.

Відповідно до п.1 ст. б Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж, розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За таких обставин провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності особи за ст. 212-15 КУпАП, - підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 268, 271 КпАП України, ми просили закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення

Крім того, необхідно звернути  увагу суду, що санкція ст. 212-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму. В той час як  призначення платежу, здійсненого нашим клієнтом було «добровільний внесок на накопичувальний рахунок виборчого фонду кандидата на пост Президента України».

Суд першої інстанції, погодившись з нашими аргументами, закрив провадження.

Правова позиція в даних категоріях справ залежить від наступних обставин:

  • який це податок,
  • яка сума податкового боргу (до 1020 грн, або менша),
  • яке призначення платежу, здійсненого особою, яка притягається до  адміністративної відповідпльності,
  • чи надсилалось ППР платнику податків.

Важливою ця категорія справ є тому, що окрім адміністративної відповідальності, до якої може бути притягнута особа, внесок, який був зроблений цією особою перераховується в дохід бюджету.